мудруватий

МУДРУВА́ТИЙ, а, е.

Важкий, складний для розуміння.

Дядя Михайло сказав щось мудрувате, і ні Кость, ні Павлик не збагнули гаразд, чого це і як то робота в руки проситься (Б. Антоненко-Давидович);

Українські народні казки не запам'ятали мудруватого імені Китовраса, але добре знають премудрого Соломона і багато разів варіюють мотиви, що є в апокрифічних переказах (з наук. літ.);

– Дядьку Юхриме, – з опаскою торкаю парубка за не простецьке, а з мудруватим вирізом галіфе, в кишенях якого вмістилося б по доброму поросяті (М. Стельмах);

Мудруватий стиль викладу.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мудруватий — мудрува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. мудруватий — -а, -е. Важкий, складний для розуміння. Мудрувата фраза. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мудруватий — СКЛАДНИ́Й (якого важко зрозуміти, засвоїти, розв'язати), ВАЖКИ́Й, ТРУДНИЙ, НЕЛЕГКИ́Й, НЕРОЗВ'Я́ЗНИЙ, НЕПРОСТИ́Й, ЗАПЛУ́ТАНИЙ, ТОНКИ́Й, ГОЛОВОЛО́МНИЙ підсил., ПРОБЛЕМАТИ́ЧНИЙ, ХИТРОМУ́ДРИЙ розм., МУ́ДРИЙ розм., ПРЕМУ́ДРИЙ підсил. розм., КА́ВЕРЗНИЙ розм. Словник синонімів української мови
  4. мудруватий — МУДРУВА́ТИЙ, а, е. Важкий, складний для розуміння. Мудрувата фраза; Мудруватий стиль викладу. Словник української мови в 11 томах