мудрість
МУ́ДРІСТЬ, рості, ж.
1. Властивість і якість за знач. му́дрий 1–3.
Від нього віє мудрістю людини, що багато набачилась і натерпілась на своєму віку, не втративши, проте, життєвої радості (з мемуарної літ.);
– Усі правителі поклоняються тобі, і всі мудреці восхвалять мудрість і хоробрість твого... – Досить! – перебив князь красномовність Калокіра (Б. Лепкий);
Як не любить любов'ю наснажених, Мудрістю сповнених книг, Троп невідомих, дерзань ще не зважених І небосхилів нових? (М. Рильський).
2. Глибоке знання, розуміння, узагальнення чогось; досвід.
Якби ви вчились так, як треба, То й мудрость [мудрість] би була своя (Т. Шевченко);
– Недурно каже народна мудрість: хрін за редьку не солодший (З. Тулуб);
На цей раз Гайсин прокинувся від скрипучого голосу господині, яка вичитувала комусь за дверима правила житейської мудрості (П. Панч);
Скільки мудрості в поглядах [Оленчука] на життя, скільки людяності, доброти в серці (О. Гончар).
3. Що-небудь складне, трудне.
Дивно було, що Духнович, цей факультетський вільнодум і філософ, який залюбки студіював навіть позапрограмні науки, так до ладу й не міг збагнути мудрість статуту караульної служби (О. Гончар);
– Скажу тобі, Кукубенку, спасибі. Це не велика мудрість сказати вірне докірливе слово, а більша мудрість сказати таке слово, яке, не поглумившись над бідою чоловіка, підбадьорило б його і дало б йому духу (О. Довженко).
Значення в інших словниках
- мудрість — му́дрість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- мудрість — (житейська) досвід, практика; (щось незрозуміле) премудрість; мудрощі, мудрота, ж. мудрація. Словник синонімів Караванського
- мудрість — [мудр'іс'т'] -рос'т'і, ор. -р'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- мудрість — -рості, ж. 1》 Властивість і якість за знач. мудрий 1-3). 2》 Глибоке знання, розуміння, узагальнення чогось; досвід. 3》 Що-небудь складне, трудне. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мудрість — МУДРІСТЬ — позатеоретична форма філософського відношення до дійсності, яка не вичерпується пізнанням істини, а потребує "життя в істині". М. визначається як досвідченість, що характеризується етичною духовністю, причетністю до вищих життєвих цінностей. Філософський енциклопедичний словник
- мудрість — ДО́СВІД (сукупність знань, умінь, здобутих у житті, на практиці), НА́ВИЧКА, НА́ВИКИ (НА́ВИК рідше), ПРА́КТИКА, ШКО́ЛА часто зі сл. життя, життєва; МУ́ДРІСТЬ (МУ́ДРОЩІ) (глибокі знання, розуміння життя, здатність до узагальнення). Словник синонімів української мови
- мудрість — Му́дрість, -дрости, -дрості, -дрістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- мудрість — МУ́ДРІСТЬ, рості, ж. 1. Властивість і якість за знач. му́дрий 1 — 3. Від нього віє мудрістю людини, що багато набачилась і натерпілась на своєму віку, не втративши, проте, життєвої радості (Збірник про Крон. Словник української мови в 11 томах
- мудрість — Мудрість, -рости ж. Мудрость. Кожда пригода до мудрости дорога. Ном. № 1752. Словник української мови Грінченка