мусувати
МУСУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, недок., перех., спец. Робити пінистим.
МУСУВА́ТИ², у́ю, у́єш, недок., діал. Міркувати, розмірковувати.
Довго він мусував про своє безталання (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-11)МУСУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, недок., перех., спец. Робити пінистим.
МУСУВА́ТИ², у́ю, у́єш, недок., діал. Міркувати, розмірковувати.
Довго він мусував про своє безталання (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-11)