мутитися
МУТИ́ТИСЯ, му́титься, недок., розм. Те саме, що каламу́титися.
Стогне земля. Мутиться вода, Все поле кіптюга покриває (Мирний, V, 1955, 265);
Оце не їде Катря! мутиться мати: хто ж мене оплаче, мабуть, не пускають її там (Вовчок, І, 1955, 252).
Словник української мови (СУМ-11)