мучениця
МУ́ЧЕНИЦЯ, і, ж. Жін. до му́ченик.
Еней там [у пеклі] бачив щось немало.. мучениць в смолі (Котл., І, 1952, 142);
Обличчя в неї гарне: з тонкими рисами, немов старовинна.. ікона. І страждання на ньому схоже на страждання мучениці (Стельмах, І, 1962, 10).
Словник української мови (СУМ-11)