мірочка
МІ́РОЧКА, и, ж. Зменш. до мі́рка.
— У Сергійка чобітки зовсім порвалися, босий у школу ходить. Може, ти в район їхатимеш, то попитаєш? Я тобі й мірочку приготую (Тют., Вир, 1964, 25);
[Василь:] Продав мішок житнього борошна та мірочку картоплі, купив дещо в хазяйство… (Кроп., IV, 1960, 319).
Словник української мови (СУМ-11)