мірочка
МІ́РОЧКА, и, ж.
Зменш. до мі́рка.
– У Сергійка чобітки зовсім порвалися, босий у школу ходить. Може, ти в район їхатимеш, то попитаєш? Я тобі й мірочку приготую (Григорій Тютюнник);
[Василь:] Продав мішок житнього борошна та мірочку картоплі, купив дещо в хазяйство... (М. Кропивницький).
Словник української мови (СУМ-20)