міряння

МІ́РЯННЯ, я, с. Дія за знач. мі́ряти.

З якогось часу це міряння віддалі до Берліна втратило той жартівливий відтінок і сприймалося бійцями цілком серйозно (Гончар, III, 1959, 385).

Значення в інших словниках

1. міряння — мі́ряння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. міряння — -я, с. Дія за знач. міряти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. міряння — МІ́РЯННЯ, я, с. Дія за знач. мі́ряти. З якогось часу це міряння віддалі до Берліна втратило той жартівливий відтінок і сприймалося бійцями цілком серйозно (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
4. міряння — Мі́ряння, -ння, -нню  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)