міта

МІ́ТА, и, ж., заст. Помітка.

Мовчки підійшла [дівчина] до піаніно. Ніби спересердя, вона грюкала кришкою і, розкривши свою теку, почала щось записувати, придивляючись до міти на фортепіано (Досв., Вибр., 1959, 17).

Значення в інших словниках

1. міта — мі́та іменник жіночого роду позначка  Орфографічний словник української мови
2. міта — див. межа  Словник синонімів Вусика
3. міта — -и, ж., заст. Позначка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. міта — МІ́ТА, и, ж., заст. Помітка. Мовчки підійшла [дівчина] до піаніно. Ніби спересердя, вона грюкала кришкою і, розкривши свою теку, почала щось записувати, придивляючись до міти на фортепіано (Олесь Досвітній).  Словник української мови у 20 томах
5. міта — Міта, -ти ж. Мѣтка, знакъ.  Словник української мови Грінченка