міта
МІ́ТА, и, ж., заст.
Помітка.
Мовчки підійшла [дівчина] до піаніно. Ніби спересердя, вона грюкала кришкою і, розкривши свою теку, почала щось записувати, придивляючись до міти на фортепіано (Олесь Досвітній).
Словник української мови (СУМ-20)МІ́ТА, и, ж., заст.
Помітка.
Мовчки підійшла [дівчина] до піаніно. Ніби спересердя, вона грюкала кришкою і, розкривши свою теку, почала щось записувати, придивляючись до міти на фортепіано (Олесь Досвітній).
Словник української мови (СУМ-20)