мішанка
МІ́ШАНКА, и, ж., розм.
1. Суміш злакових рослин з бобовими, яка вирощується на зелений корм або сіно.
Карпо підходив до хури, брав вилами пахучу мішанку і розстеляв її тонкими валками попід хлівом (Іщук, Вербівчани, 1961, 6).
2. Різна кормова суміш.
У племінний період качок годують чотири рази: вранці і ввечері — зерном, а вдень два рази — вологими мішанками (Колг. Укр., 10, 1960, 29);
Купили ви свиню, приміром. Не свиню, а порося. Замішали їй мішанки там чи чого іншого, разів кільканадцять винесли — зирк: — уже підсвинок (Вишня, І, 1956, 73).
3. Те саме, що мішани́на 1.
Але ж у дійсності нам не доводиться бачити такої Мішанки різних речей. І ніколи її не буває. Справді-бо, з різних начатків ті речі постали; і спільні Деякі з первістків тих, але завжди у різних сполуках (Зеров, Вибр., 1966, 150);
Птахарня ото наша… Леггорни всі повинні бути. Поки що мішанка, та нічого — будуть усі леггорни (Вишня, І, 1956, 373).
Словник української мови (СУМ-11)