мішанка

мі́шанка

-и, ж., розм.

1》 Суміш злакових рослин із бобовими, яка вирощується на зелений корм або сіно.

2》 Різна кормова суміш.

3》 Те саме, що мішанина 1).

Значення в інших словниках

1. мішанка — мі́шанка іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. мішанка — Мі́шанка. Суміш. Юліана Майнля мішанки палених кав, для знатоків найліпші (Б., 1904, рекл.) // пол. mieszanka — 1) суміш, 2) асорті, порівн. mieszanka ziołowa — суміш лікарських трав, mieszanka czekoladowa — шоколадне асорті.  Українська літературна мова на Буковині
3. мішанка — див. мішанина  Словник синонімів Вусика
4. мішанка — МІ́ШАНКА, и, ж. 1. с. г. Суміш злакових рослин з бобовими, яка вирощується на зелений корм або сіно. Карпо підходив до хури, брав вилами пахучу мішанку і розстеляв її тонкими валками попід хлівом (А. Іщук). 2. с. г. Різна кормова суміш.  Словник української мови у 20 томах
5. мішанка — СУ́МІШ (сукупність предметів, рідин і т. ін. різного виду, сорту), СУ́МІШКА, МІШАНИ́НА розм., МІ́ШАНКА розм., МІШАНИ́ЦЯ розм., ПЕРЕ́МІШКА розм., МІ́ШКА розм.; СУ́РЖИК (суміш жита й пшениці, жита й ячменю і т. ін.  Словник синонімів української мови
6. мішанка — МІ́ШАНКА, и, ж., розм. 1. Суміш злакових рослин з бобовими, яка вирощується на зелений корм або сіно. Карпо підходив до хури, брав вилами пахучу мішанку і розстеляв її тонкими валками попід хлівом (Іщук, Вербівчани, 1961, 6). 2. Різна кормова суміш.  Словник української мови в 11 томах
7. мішанка — Мішанка, -ки ж. Смѣсь сѣна съ соломою для корма скота. Мішанку робили. Чуб. І. 8.  Словник української мови Грінченка