мішанка
МІ́ШАНКА, и, ж.
1. с. г. Суміш злакових рослин з бобовими, яка вирощується на зелений корм або сіно.
Карпо підходив до хури, брав вилами пахучу мішанку і розстеляв її тонкими валками попід хлівом (А. Іщук).
2. с. г. Різна кормова суміш.
У племінний період качок годують чотири рази: вранці і ввечері – зерном, а вдень два рази – вологими мішанками (з наук. літ.);
Купили ви свиню, приміром. Не свиню, а порося. Замішали їй мішанки там чи чого іншого, разів кільканадцять винесли – зирк: – уже підсвинок (Остап Вишня).
3. розм. Те саме, що мішани́на 1.
Але ж у дійсності нам не доводиться бачити такої Мішанки різних речей. І ніколи її не буває. Справді-бо, з різних начатків ті речі постали; і спільні Деякі з первістків тих, але завжди у різних сполуках (М. Зеров);
Птахарня ото наша... Леггорни всі повинні бути. Поки що мішанка, та нічого – будуть усі леггорни (Остап Вишня).
Словник української мови (СУМ-20)