набалакатися

НАБАЛА́КАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. Поговорити досхочу; наговоритися.

[Пилип:] Та ну, йдіть вже, пане хазяїне, в хату, там набалакаємося (Крон., II, 1958, 57);

Найбільша насолода для Гаркуші за столом — щоб дали йому змогу всмак набалакатись (Гончар, Таврія, 1952, 45).

Значення в інших словниках

1. набалакатися — набала́катися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. набалакатися — -аюся, -аєшся, док., розм. Поговорити досхочу; наговоритися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. набалакатися — НАБАЛА́КАТИСЯ див. набала́куватися.  Словник української мови у 20 томах
4. набалакатися — Набала́куватися, -куюся, -єшся сов. в. набалакатися, -каюся, -єшся, гл. Наговариваться, наговориться. Набалакайся, коли не завізно. Ном. № 12992.  Словник української мови Грінченка