набалакати

НАБАЛА́КАТИ див. набала́кувати.

Значення в інших словниках

1. набалакати — набала́кати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. набалакати — див. набалакувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. набалакати — НАБАЛА́КАТИ див. набала́кувати.  Словник української мови у 20 томах
4. набалакати — Набалакає, що на вербі груші ростуть. З іронією про тогоу хто любить говорити про неймовірні речі.  Приповідки або українсько-народня філософія
5. набалакати — ОБМОВЛЯ́ТИ кого (неприязно висловлюватися про кого-небудь, поширювати погані думки про когось, зводити наклеп на когось), ОБСУ́ДЖУВАТИ (ОСУ́ДЖУВАТИ), СУДИ́ТИ, НЕСЛА́ВИТИ, ОБГОВО́РЮВАТИ (ОГОВО́РЮВАТИ) розм.  Словник синонімів української мови
6. набалакати — Набалакати, -ся см. набалакувати, -ся.  Словник української мови Грінченка