набатувати НАБАТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм. Нарізати багато чого-небудь великими шматками. Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках набатувати — набатува́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови набатувати — -ую, -уєш, док., розм. Нарізати багато чого-небудь великими шматками. Великий тлумачний словник сучасної мови набатувати — НАБАТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., чого, розм. Нарізати багато чого-небудь великими шматками. Словник української мови у 20 томах набатувати — Набатува́ти, -ту́ю, -ту́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.) набатувати — Набатува́ти, -ту́ю, -єш гл. 1) Навьючить, нагрузить. 2) Нарѣзать большими ломтями. Словник української мови Грінченка