набатний

НАБА́ТНИЙ, а, е. Стос. до набату.

У 1682 році перед Золотими Воротами спорудили великий бастіон, звідний міст, залізну решітку й набатну вежу (Знання.., 10, 1976, 21).

Значення в інших словниках

1. набатний — наба́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. набатний — -а, -е. Прикм. до набат.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. набатний — НАБА́ТНИЙ, а, е. 1. Прикм. до наба́т. Набатний дзвін; // Признач. для набату. У 1682 році перед Золотими Воротами спорудили великий бастіон, звідний міст, залізну решітку й набатну вежу (із журн.). 2. перен. Який служить закликом; закличний, тривожний.  Словник української мови у 20 томах