Значення в інших словниках
-
набатний —
наба́тний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
набатний —
НАБА́ТНИЙ, а, е. 1. Прикм. до наба́т. Набатний дзвін; // Признач. для набату. У 1682 році перед Золотими Воротами спорудили великий бастіон, звідний міст, залізну решітку й набатну вежу (із журн.). 2. перен. Який служить закликом; закличний, тривожний.
Словник української мови у 20 томах
-
набатний —
НАБА́ТНИЙ, а, е. Стос. до набату. У 1682 році перед Золотими Воротами спорудили великий бастіон, звідний міст, залізну решітку й набатну вежу (Знання.., 10, 1976, 21).
Словник української мови в 11 томах