набат
наба́т
-а, ч.
1》 Старовинна російська назва великого барабана.
2》 Дзвін великого розміру, який застосовувався для подання сигналу тривоги (сполоху).
3》 Звук такого дзвону.
Дзвонити (бити) в набат — скликати громаду до майдану.
Великий тлумачний словник сучасної української мови