набрід

НА́БРІД, роду, ч., збірн., зневажл. Нікчемні, шкідливі для суспільства люди, які випадково зібралися разом.

З усього цього різношерстого, безпринципного наброду Грецький почав збивати проти більшовиків, проти Леніна антипартійний блок (Біогр. Леніна, 1955, 113);

Раніш мовби й не помічала, скільки серед тих, хто її оточує, всякого наброду — то невдоволених розверсткою хутірських синків, то колишніх стражників та тюремних наглядачів (Гончар, II, 1959, 263).

Значення в інших словниках

1. набрід — на́брід іменник чоловічого роду нікчемні, шкідливі для суспільства люди, які зібрались у якомусь місці збірн., зневажл.  Орфографічний словник української мови
2. набрід — Шушваль, наволоч, потолоч, негідь, нечисть, покидьки, <�людський> мотлох, сміття, непотріб, жм. сволота.  Словник синонімів Караванського
3. набрід — див. багато; ватага  Словник синонімів Вусика
4. набрід — I н`абрід-роду, ч., збірн., зневажл. Нікчемні, шкідливі для суспільства люди, які випадково зібралися разом. II набр`ід-роду, ч., мисл. Сліди на росі виплоду тетерука або інших куриних птахів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. набрід — Галайстра, голота, зграя, потолоч, юрба, див. товпа, шайка  Словник чужослів Павло Штепа
6. набрід — НА́БРІД, роду, ч., збірн., зневажл. Нікчемні, шкідливі для суспільства люди, які випадково зібралися разом. Раніш мовби й не помічала, скільки серед тих, хто її оточує, всякого наброду – то невдоволених розверсткою хутірських синків...  Словник української мови у 20 томах
7. набрід — НА́БРІД збірн., зневажл. (нікчемні або шкідливі для суспільства люди, що випадково зібралися разом); ЗБО́РИЩЕ зневажл., ЗБО́РИСЬКО зневажл., ЗБІГО́ВИЩЕ зневажл., ЗБІГО́ВИСЬКО зневажл.  Словник синонімів української мови
8. набрід — Набрід, -роду м. Пришельцы, сбродъ.  Словник української мови Грінченка