набрід —
на́брід іменник чоловічого роду нікчемні, шкідливі для суспільства люди, які зібрались у якомусь місці збірн., зневажл.
Орфографічний словник української мови
набрід —
див. багато; ватага
Словник синонімів Вусика
набрід —
I н`абрід-роду, ч., збірн., зневажл. Нікчемні, шкідливі для суспільства люди, які випадково зібралися разом. II набр`ід-роду, ч., мисл. Сліди на росі виплоду тетерука або інших куриних птахів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
набрід —
НА́БРІД, роду, ч., збірн., зневажл. Нікчемні, шкідливі для суспільства люди, які випадково зібралися разом. Раніш мовби й не помічала, скільки серед тих, хто її оточує, всякого наброду – то невдоволених розверсткою хутірських синків...
Словник української мови у 20 томах
набрід —
НА́БРІД збірн., зневажл. (нікчемні або шкідливі для суспільства люди, що випадково зібралися разом); ЗБО́РИЩЕ зневажл., ЗБО́РИСЬКО зневажл., ЗБІГО́ВИЩЕ зневажл., ЗБІГО́ВИСЬКО зневажл.
Словник синонімів української мови
набрід —
НА́БРІД, роду, ч., збірн., зневажл. Нікчемні, шкідливі для суспільства люди, які випадково зібралися разом. З усього цього різношерстого, безпринципного наброду Грецький почав збивати проти більшовиків, проти Леніна антипартійний блок (Біогр.
Словник української мови в 11 томах
набрід —
Набрід, -роду м. Пришельцы, сбродъ.
Словник української мови Грінченка