набундючуватися

НАБУНДЮ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАБУНДЮ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., розм.

1. Надуватися, розпускати крила.

2. перен. Пишаючись, надимаючись, прибирати зарозумілого, гордовитого вигляду.

Парубок аж набундючився, пишаючись собою, і з гордою усмішкою на устах повертає з вулиці на вулицю (Стельмах, Хліб.., 1959, 550);

Мелітару, побачивши у дверях Ранеску, набундючився (Чаб., Балкан, весна, 1960, 104).

Значення в інших словниках

1. набундючуватися — набундю́чуватися дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. набундючуватися — див. настовбурчувати  Словник синонімів Вусика
3. набундючуватися — -уюся, -уєшся, недок., набундючитися, -чуся, -чишся, док., розм. 1》 Надуватися, розпускати крила. 2》 перен. Пишаючись, надимаючись, прибирати зарозумілого, гордовитого вигляду.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. набундючуватися — НАБУНДЮ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАБУНДЮ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., розм. 1. Надуватися, розпускати крила. 2. перен. Пишаючись, надимаючись, прибирати зарозумілого, гордовитого вигляду.  Словник української мови у 20 томах
5. набундючуватися — БУНДЮ́ЧИТИСЯ (триматися, поводитися зарозуміло, намагаючись підкреслити свою зверхність, значущість), ПИНДЮ́ЧИТИСЯ розм., ПРИ́НДИТИСЯ розм., ІНДИ́ЧИТИСЯ розм.; ПИША́ТИСЯ, ВЕЛИЧА́ТИСЯ, ГОРДУВА́ТИ, ГОРДИ́ТИСЯ розм., ГОНОРУВА́ТИ рідше, ГОНОРИ́ТИСЯ діал.  Словник синонімів української мови