набундючувати
НАБУНДЮ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАБУНДЮ́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех., розм. Незграбно розпускати, розставляти, розсувати щось.
Набундючити крила; Набундючити спідницю.
Словник української мови (СУМ-11)НАБУНДЮ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАБУНДЮ́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех., розм. Незграбно розпускати, розставляти, розсувати щось.
Набундючити крила; Набундючити спідницю.
Словник української мови (СУМ-11)