набундючувати
НАБУНДЮ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАБУНДЮ́ЧИТИ, чу, чиш, док., що, розм.
Незграбно розпускати, розставляти, розсувати щось.
Набундючити крила; Набундючити спідницю.
Словник української мови (СУМ-20)НАБУНДЮ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАБУНДЮ́ЧИТИ, чу, чиш, док., що, розм.
Незграбно розпускати, розставляти, розсувати щось.
Набундючити крила; Набундючити спідницю.
Словник української мови (СУМ-20)