набухання
НАБУХА́ННЯ, я, с. Дія за знач. набуха́ти.
Якщо намащений клейстером папір зразу наклеїти на картон, то внаслідок набухання і подовження на папері появляються зморшки і складки, які не можуть не псувати зовнішнього вигляду виробу (Гурток "Умілі руки..", 1955, 24);
Набухання мозку.
Словник української мови (СУМ-11)