набіганий
НАБІ́ГАНИЙ, а, е, розм., рідко.
1. Дієпр. пас. мил. ч. до набі́гати.
Цікаво, що зараз сниться хлоп’яті, яким своїм за день набіганим радощам так мрійливо усміхається воно? (Гончар, II, 1959, 144).
2. у знач. прикм. Який набігався.
Валентин ще здаля впізнав у царині голову колгоспу. Спочатку навіть осміхнувся, сон таки зломив набіганого голову (Ле, В снопі.., 1960, 51).
Словник української мови (СУМ-11)