набіл

НАБІ́Л, у, ч., діал. Молоко; молочні продукти.

— Адже це ті самі хлопи, яких щодня бачимо на торгах, які нам носять набіл (Фр., VI, 1951, 272);

Старший вівчар попрощався зі своїм депутатом [власником полонини], і той побажав йому щастя в дорозі та на полонині. Дав йому кілька порад, як пасти худобу, як збирати набіл (Гжицький, Опришки, 1962, 18).

Значення в інших словниках

1. набіл — Набі́л: — молоко і молочні продукти [27;VI]  Словник з творів Івана Франка
2. набіл — набі́л іменник чоловічого роду молоко; молочні продукти діал.  Орфографічний словник української мови
3. набіл — з. г., молочні продукти, молоко.  Словник синонімів Караванського
4. набіл — див. молоко  Словник синонімів Вусика
5. набіл — -у, ч., діал. Молоко; молочні продукти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. набіл — НАБІ́Л, у, ч., діал. Молоко; молочні продукти. – Адже це ті самі хлопи, яких щодня бачимо на торгах, які нам носять набіл (І. Франко); Старший вівчар попрощався зі своїм депутатом [власником полонини], і той побажав йому щастя в дорозі та на полонині.  Словник української мови у 20 томах
7. набіл — МОЛОКО́ (біла рідина, що виділяється молочними залозами жінок і самиць), МО́НЯ дит., НАБІ́Л діал., МА́ННА діал.; ДІ́ЙВО розм. (надоєне); ПО́КО́РМ розм. (материнське). Здоєне молоко важко спочиває в дерев'яній посуді (М. Коцюбинський); — Моні?...  Словник синонімів української мови
8. набіл — На́біл, -лу, -лові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. набіл — Набіл, -лу м. Молочные продукты.  Словник української мови Грінченка