навантажений

НАВАНТА́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наванта́жити.

По дворах, навантажені всяким збіжжям, стоять вози, готові в дорогу (Вас., І, 1959, 111);

3 настанням ночі ринули до висоти підводи, навантажені боєприпасами (Гончар, III, 1959, 47);

// У знач. прикм.

В нас раз у раз під вікнами брязкіт навантажених возів, овечі та коров’ячі голоси (Л. Укр., V, 1956, 343);

Химерним якимсь караваном ішли навантажені люди, і десь зникали в туманних обіймах Кампир-Равату (Ле, Міжгір’я, 1953, 149);

// наванта́жено, безос. присудк. сл.

Незабаром уже машину навантажено вщерть (Гуп., Скупана.., 1965, 258).

Значення в інших словниках

1. навантажений — наванта́жений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. навантажений — [навантажеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. навантажений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до навантажити. || навантажено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. навантажений — НАВАНТА́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до наванта́жити. По дворах, навантажені всяким збіжжям, стоять вози, готові в дорогу (С. Васильченко); Навантажена зеленню молодь зі співами й веселими вигуками...  Словник української мови у 20 томах
5. навантажений — Наванта́жений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. навантажений — Навантажений, -а, -е Нагруженный. Фура навантажена бочками з дьогтьом. Валт. у.  Словник української мови Грінченка