навантажений
НАВАНТА́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наванта́жити.
По дворах, навантажені всяким збіжжям, стоять вози, готові в дорогу (Вас., І, 1959, 111);
3 настанням ночі ринули до висоти підводи, навантажені боєприпасами (Гончар, III, 1959, 47);
// У знач. прикм.
В нас раз у раз під вікнами брязкіт навантажених возів, овечі та коров’ячі голоси (Л. Укр., V, 1956, 343);
Химерним якимсь караваном ішли навантажені люди, і десь зникали в туманних обіймах Кампир-Равату (Ле, Міжгір’я, 1953, 149);
// наванта́жено, безос. присудк. сл.
Незабаром уже машину навантажено вщерть (Гуп., Скупана.., 1965, 258).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- навантажений — наванта́жений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- навантажений — [навантажеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- навантажений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до навантажити. || навантажено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- навантажений — НАВАНТА́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до наванта́жити. По дворах, навантажені всяким збіжжям, стоять вози, готові в дорогу (С. Васильченко); Навантажена зеленню молодь зі співами й веселими вигуками... Словник української мови у 20 томах
- навантажений — Наванта́жений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- навантажений — Навантажений, -а, -е Нагруженный. Фура навантажена бочками з дьогтьом. Валт. у. Словник української мови Грінченка