1. Словник української мови у 20 томах

навантажений

НАВАНТА́ЖЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до наванта́жити.

По дворах, навантажені всяким збіжжям, стоять вози, готові в дорогу (С. Васильченко);

Навантажена зеленню молодь зі співами й веселими вигуками, під звуки сопілок і бубнів відбувала свій урочистий похід (з наук.-попул. літ.);

* Образно. Емоційно навантаженим є слово сіль у значенні “те, що надає словам, висловлюванням дотепності”, напр.: “в цьому вся сіль” (з наук.-попул. літ.);

// у знач. прикм.

У Кривоноса були такі силачі, що навантажені вози переносили, наче кошики (В. Поліщук);

Химерним якимсь караваном ішли навантажені люди, і десь зникали в туманних обіймах Кампир-Равату (Іван Ле);

Платили сорок карбованців з навантаженого пуда (В. Підмогильний);

// наванта́жено, безос. пред.

Незабаром уже машину навантажено вщерть (Є. Гуцало).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навантажений — наванта́жений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. навантажений — [навантажеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. навантажений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до навантажити. || навантажено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. навантажений — Наванта́жений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. навантажений — НАВАНТА́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наванта́жити. По дворах, навантажені всяким збіжжям, стоять вози, готові в дорогу (Вас., І, 1959, 111); 3 настанням ночі ринули до висоти підводи, навантажені боєприпасами (Гончар, III, 1959, 47); // У знач. Словник української мови в 11 томах
  6. навантажений — Навантажений, -а, -е Нагруженный. Фура навантажена бочками з дьогтьом. Валт. у. Словник української мови Грінченка