навантаження

НАВАНТА́ЖЕННЯ, я, с.

1. Дія за знач. наванта́жити, наванта́жувати 1.

Навантаження гною, торфу, компостів у кузов гноєрозкидувачів провадиться тракторним універсальним гноєнавантажувачем (з наук. літ.);

Недавно в мореплавстві з'явився новий термін – ло-ро-судна, ролкери, .. і означає швидкісну систему горизонтального навантаження і розвантаження суден (з наук.-попул. літ.).

2. Те, чим хто-, що-небудь навантажується; вантаж.

Розвиток промисловості й транспорту привів до створення ваг, розрахованих на великі навантаження (з наук.-попул. літ.);

Допомагати один одному висаджувати на плечі важке навантаження;

// Те, що приходиться, припадає на щось в результаті якихось дій, роботи.

Покриття, споруджені з використанням модифікованого асфальтобетону, під дією транспортних навантажень будуть більш довговічними, ніж традиційні асфальтобетонні покриття (з наук. літ.);

// перен. Те, що має, несе, містить в собі або властиве чому-небудь.

Велике ідейно-художнє навантаження несуть у творі внутрішні монологи, невласне пряма мова (з навч. літ.);

Характерною особливістю творів Гончара є гумор, прозорість і глибоке смислове навантаження живописного слова, лаконізм вислову (з наук.-попул. літ.).

3. Обсяг роботи, ступінь зайнятості якою-небудь роботою.

Двадцять п'ять років попрацювати на друкарській роботі – то не двадцять п'ять разів сплюнути. Не кожний організм витримає таке навантаження (Ірина Вільде);

Замість 6–8 робочих годин жінка має 15-годинний робочий день (разом з домашніми навантаженнями) (із журн.);

// Добровільно взяте на себе доручення, пов'язане з громадською роботою.

Каргат, обтяжений іншими заняттями, виробничою практикою та громадськими навантаженнями, працював над нею [дисертацією] майже до закінчення інституту (Ю. Шовкопляс);

Ніяких цехкомів у робочий час! Громадські навантаження після роботи (П. Панч);

// перен. Величина впливу, дії чого-небудь на когось, щось.

Реалізація концепції потребує здійснення таких заходів: радіаційний контроль навколишнього середовища і продуктів харчування, а також дозових навантажень від техногенних джерел (з газ.);

З кожним роком на місцевий бюджет зростає навантаження (із журн.);

За прогнозами екологів індустріальне навантаження на природне середовище зросте в два з половиною-три рази навіть за умови, що очисні споруди діятимуть бездоганно (з наук.-попул. літ.).

4. Завантаженість роботою якого-небудь підприємства, машини, апарата і т. ін.

Їдальні не зможуть витягти потрібне навантаження. Отже, треба мати похідні кухні (О. Донченко);

Навесні треба було пересіяти близько трьох тисяч гектарів яриною. Навантаження на тракторний парк збільшилось вдвоє (із журн.);

Стабільна ціна на телефонні послуги приводить до різкого збільшення навантаження від одного абонента (з газ.).

5. спец. Сукупність сил, що діють на яке-небудь тіло (споруду, механізм, деталь машини і т. ін.).

При спорудженні нового будинку несучі конструкції завантажуються поступово, а при пересуванні все навантаження одночасно передається на несучі конструкції (з наук. літ.);

Щоб провести дослідження, на вузол машини прикріплюється датчик, в якому величина навантаження, що зазнає деталь, перетворюється на електричні сигнали (з наук.-попул. літ.);

Високі каблуки змінюють .. розподіл навантаження на стопу, переносять центр ваги вперед (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навантаження — наванта́ження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. навантаження — Кількість клієнтів, які перебувають під наглядом одного соціального працівника в даний момент. англ. caseload; нім. Belastung f=, -en; угор. megterhelés; рос. нагрузка. Словник із соціальної роботи
  3. навантаження — Навантага, тягар; З. П. завантаженість; (обов 'язками) обтяження. Словник синонімів Караванського
  4. навантаження — [навантажеин':а] -н':а, р. мн. -еин' Орфоепічний словник української мови
  5. навантаження — -я, с. 1》 Дія за знач. навантажити, навантажувати 1). 2》 Те, чим хто-, що-небудь навантажується. Акустичне навантаження — рівень шуму, що впливає на слухові органи людини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. навантаження — Сукупність зовнішніх сил, які діють на тіло або конструкційний елемент; найпростіші види: розтяг, стиск, згин, скручування. Універсальний словник-енциклопедія
  7. навантаження — ВАНТА́Ж (речі, товари, які перевозять чи переносять або призначені для перевезення чи перенесення), ВАГА́, НАВАНТА́ЖЕННЯ рідше, ТЯГА́Р, ГРУЗ розм. рідко, ЛАДУ́НОК діал., НАБІ́Р діал.; НО́ША (річ, яку хтось несе). Словник синонімів української мови
  8. навантаження — Наванта́ження, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. навантаження — НАВАНТА́ЖЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. наванта́жити, наванта́жувати 1. Навантаження гною, торфу, компостів у кузов гноєрозкидувачів провадиться тракторним універсальним гноєнавантажувачем (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 124). Словник української мови в 11 томах