навантаження

Сукупність зовнішніх сил, які діють на тіло або конструкційний елемент; найпростіші види: розтяг, стиск, згин, скручування.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навантаження — наванта́ження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. навантаження — Кількість клієнтів, які перебувають під наглядом одного соціального працівника в даний момент. англ. caseload; нім. Belastung f=, -en; угор. megterhelés; рос. нагрузка. Словник із соціальної роботи
  3. навантаження — Навантага, тягар; З. П. завантаженість; (обов 'язками) обтяження. Словник синонімів Караванського
  4. навантаження — [навантажеин':а] -н':а, р. мн. -еин' Орфоепічний словник української мови
  5. навантаження — -я, с. 1》 Дія за знач. навантажити, навантажувати 1). 2》 Те, чим хто-, що-небудь навантажується. Акустичне навантаження — рівень шуму, що впливає на слухові органи людини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. навантаження — НАВАНТА́ЖЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. наванта́жити, наванта́жувати 1. Навантаження гною, торфу, компостів у кузов гноєрозкидувачів провадиться тракторним універсальним гноєнавантажувачем (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  7. навантаження — ВАНТА́Ж (речі, товари, які перевозять чи переносять або призначені для перевезення чи перенесення), ВАГА́, НАВАНТА́ЖЕННЯ рідше, ТЯГА́Р, ГРУЗ розм. рідко, ЛАДУ́НОК діал., НАБІ́Р діал.; НО́ША (річ, яку хтось несе). Словник синонімів української мови
  8. навантаження — Наванта́ження, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. навантаження — НАВАНТА́ЖЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. наванта́жити, наванта́жувати 1. Навантаження гною, торфу, компостів у кузов гноєрозкидувачів провадиться тракторним універсальним гноєнавантажувачем (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 124). Словник української мови в 11 томах