1. Словник синонімів української мови

навантаження

ВАНТА́Ж (речі, товари, які перевозять чи переносять або призначені для перевезення чи перенесення), ВАГА́, НАВАНТА́ЖЕННЯ рідше, ТЯГА́Р, ГРУЗ розм. рідко, ЛАДУ́НОК діал., НАБІ́Р діал.; НО́ША (річ, яку хтось несе). Через поле, через ліс Паровоз вантаж повіз (Г. Бойко); І, несучи вагу ту страшную, Буду пісню веселу співать (Леся Українка); Автомобілісти нашого міста.. збільшують навантаження на кожну автомашину (з газети); Потім стане, скине тягар з плечей, обітре піт (Г. Хоткевич); Принесений з собою груз гранат начальнику тоді здавав солдат (М. Бажан); Коні наскакували на вози, брикали, спихали копитами з возів усяку вантагу (І. Нечуй-Левицький); Нова фабрика йшла дуже добре, і перший ладунок церезину найдальше за тиждень буде готовий (І. Франко); Через деякі пороги переїздили улицькі керманичі з усім набором (Ю. Опільський); Вони мовчки висаджували вантаж на плечі один одному і, горблячись під важкою ношею, рушали далі (О. Гончар). — Пор. бага́ж.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навантаження — наванта́ження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. навантаження — Кількість клієнтів, які перебувають під наглядом одного соціального працівника в даний момент. англ. caseload; нім. Belastung f=, -en; угор. megterhelés; рос. нагрузка. Словник із соціальної роботи
  3. навантаження — Навантага, тягар; З. П. завантаженість; (обов 'язками) обтяження. Словник синонімів Караванського
  4. навантаження — [навантажеин':а] -н':а, р. мн. -еин' Орфоепічний словник української мови
  5. навантаження — -я, с. 1》 Дія за знач. навантажити, навантажувати 1). 2》 Те, чим хто-, що-небудь навантажується. Акустичне навантаження — рівень шуму, що впливає на слухові органи людини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. навантаження — НАВАНТА́ЖЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. наванта́жити, наванта́жувати 1. Навантаження гною, торфу, компостів у кузов гноєрозкидувачів провадиться тракторним універсальним гноєнавантажувачем (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  7. навантаження — Сукупність зовнішніх сил, які діють на тіло або конструкційний елемент; найпростіші види: розтяг, стиск, згин, скручування. Універсальний словник-енциклопедія
  8. навантаження — Наванта́ження, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. навантаження — НАВАНТА́ЖЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. наванта́жити, наванта́жувати 1. Навантаження гною, торфу, компостів у кузов гноєрозкидувачів провадиться тракторним універсальним гноєнавантажувачем (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 124). Словник української мови в 11 томах