1. Великий тлумачний словник сучасної мови

навантаження

наванта́ження

-я, с.

1》 Дія за знач. навантажити, навантажувати 1).

2》 Те, чим хто-, що-небудь навантажується.

Акустичне навантаження — рівень шуму, що впливає на слухові органи людини.

Антропогенне навантаження — прямий або опосередкований вплив людини та її господарської діяльності на біосферу.

3》 Кількість роботи, ступінь зайнятості якою-небудь роботою.

|| Завантаженість роботою якого-небудь підприємства, машини, апарата і т. ін.

4》 Добровільно взяте на себе доручення, пов'язане з громадською роботою.

5》 спец. Сукупність сил, що діють на яке-небудь тіло (споруду, механізм, деталь машини і т. ін.).

|| Сукупність чинників, що впливають на об'єкт (систему, пристрій).

Граничне навантаження — навантаження, за якого показник безвідмовності технічного виробу досягає встановленої межі.

Електричне навантаження — навантаження в електричних колах, яке характеризує потужність, що фактично споживається від джерела електричної енергії.

6》 Частина страхового тарифу, призначена для покриття витрат на страхування.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навантаження — наванта́ження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. навантаження — Кількість клієнтів, які перебувають під наглядом одного соціального працівника в даний момент. англ. caseload; нім. Belastung f=, -en; угор. megterhelés; рос. нагрузка. Словник із соціальної роботи
  3. навантаження — Навантага, тягар; З. П. завантаженість; (обов 'язками) обтяження. Словник синонімів Караванського
  4. навантаження — [навантажеин':а] -н':а, р. мн. -еин' Орфоепічний словник української мови
  5. навантаження — НАВАНТА́ЖЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. наванта́жити, наванта́жувати 1. Навантаження гною, торфу, компостів у кузов гноєрозкидувачів провадиться тракторним універсальним гноєнавантажувачем (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  6. навантаження — Сукупність зовнішніх сил, які діють на тіло або конструкційний елемент; найпростіші види: розтяг, стиск, згин, скручування. Універсальний словник-енциклопедія
  7. навантаження — ВАНТА́Ж (речі, товари, які перевозять чи переносять або призначені для перевезення чи перенесення), ВАГА́, НАВАНТА́ЖЕННЯ рідше, ТЯГА́Р, ГРУЗ розм. рідко, ЛАДУ́НОК діал., НАБІ́Р діал.; НО́ША (річ, яку хтось несе). Словник синонімів української мови
  8. навантаження — Наванта́ження, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. навантаження — НАВАНТА́ЖЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. наванта́жити, наванта́жувати 1. Навантаження гною, торфу, компостів у кузов гноєрозкидувачів провадиться тракторним універсальним гноєнавантажувачем (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 124). Словник української мови в 11 томах