навантаження

НАВАНТА́ЖЕННЯ, я, с.

1. Дія за знач. наванта́жити, наванта́жувати 1.

Навантаження гною, торфу, компостів у кузов гноєрозкидувачів провадиться тракторним універсальним гноєнавантажувачем (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 124).

2. Те, чим хто-, що-небудь навантажується.

При виконанні нової програми основне навантаження падало на плечовий пояс (В ім’я Вітч., 1954, 24);

Колони перекриття дали тріщину ще до прийняття навантажень (Рад. Укр., 27. VIII 1959, 2);

*Образно. Кожне слово несе смислове і емоційне навантаження (Деякі пит. поет. майстерн., 1956, 66).

3. Кількість роботи, ступінь зайнятості якою-небудь роботою.

Двадцять п’ять років попрацювати на друкарській роботі — то не двадцять п’ять разів сплюнути. Не кожний організм витримає таке навантаження (Вільде, Сестри.., 1958, 119);

У багатьох колгоспах і радгоспах впроваджується система машин, що дає змогу довести навантаження на одного механізатора до 100 — 150 гектарів кукурудзи (Колг. Укр., 4, 1959, 16);

// Завантаженість роботою якого-небудь підприємства, машини, апарата і т. ін.

— їдальні не зможуть витягти потрібне навантаження. Отже, треба мати похідні кухні (Донч., II, 1959, 297);

Навесні треба було пересіяти близько трьох тисяч гектарів яриною. Навантаження на тракторний парк збільшилось вдвоє (Колг. Укр., З, 1961, 7).

4. Добровільно взяте на себе доручення, зв’язане з громадською роботою.

Каргат, обтяжений іншими заняттями, виробничою практикою та громадськими навантаженнями, працював над нею [дисертацією] майже до закінчення інституту (Шовк., Інженери, 1956, 284);

— Ніяких цехкомів у робочий час! Громадські навантаження після роботи (Панч, II, 1956, 455);

— Знаєте скільки в мене навантажень? — вже роздратовано говорив Марат. — Бюро. Комсомольський клуб (Жур., Нам тоді.., 1968, 42).

5. спец. Сукупність сил, що діють на яке-небудь тіло (споруду, механізм, деталь машини і т. ін.).

При спорудженні нового будинку несучі конструкції завантажуються поступово, а при пересуванні все навантаження одночасно передається на несучі конструкції (Інж. геод., 1959, 448);

Щоб провести дослідження, на вузол машини прикріплюється датчик, в якому величина навантаження, що зазнає деталь, перетворюється на електричні сигнали (Наука.., 8, 1963, 6);

Високі каблуки змінюють.. розподіл навантаження на стопу, переносять центр ваги вперед (Шк. гігієна, 1954, 70).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навантаження — наванта́ження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. навантаження — Кількість клієнтів, які перебувають під наглядом одного соціального працівника в даний момент. англ. caseload; нім. Belastung f=, -en; угор. megterhelés; рос. нагрузка. Словник із соціальної роботи
  3. навантаження — Навантага, тягар; З. П. завантаженість; (обов 'язками) обтяження. Словник синонімів Караванського
  4. навантаження — [навантажеин':а] -н':а, р. мн. -еин' Орфоепічний словник української мови
  5. навантаження — -я, с. 1》 Дія за знач. навантажити, навантажувати 1). 2》 Те, чим хто-, що-небудь навантажується. Акустичне навантаження — рівень шуму, що впливає на слухові органи людини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. навантаження — НАВАНТА́ЖЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. наванта́жити, наванта́жувати 1. Навантаження гною, торфу, компостів у кузов гноєрозкидувачів провадиться тракторним універсальним гноєнавантажувачем (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  7. навантаження — Сукупність зовнішніх сил, які діють на тіло або конструкційний елемент; найпростіші види: розтяг, стиск, згин, скручування. Універсальний словник-енциклопедія
  8. навантаження — ВАНТА́Ж (речі, товари, які перевозять чи переносять або призначені для перевезення чи перенесення), ВАГА́, НАВАНТА́ЖЕННЯ рідше, ТЯГА́Р, ГРУЗ розм. рідко, ЛАДУ́НОК діал., НАБІ́Р діал.; НО́ША (річ, яку хтось несе). Словник синонімів української мови
  9. навантаження — Наванта́ження, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)