навантага
НАВАНТА́ГА, и, ж., рідко.
Те саме, що наванта́ження.
– Я маю навантаги по комсомольській лінії, виконую їх акуратно (А. Шиян);
Яка велика навантага випадає в наші часи на душу людини... (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- навантага — НАВАНТА́ГА, и, ж., рідко. Те саме, що наванта́ження. — Я маю навантаги по комсомольській лінії, виконую їх акуратно (Шиян, Магістраль, 1934, 327); Яка велика навантага випадає в наші часи на душу людини… (Гончар, М. Братусь, 1951, 78). Словник української мови в 11 томах