наворожити

НАВОРОЖИ́ТИ, рожу́, ро́жиш, док., перех. і без додатка. Ворожачи, напророкувати чого-небудь комусь.

— Це тобі ворожка наворожила?.. Такої правди в тім ворожінні, як світла в льоху (Руд., Остання шабля, 1959, 197);

*Образно. Я слухаю зозулю й вірю, що вона мені не бреше. Років п’ятнадцять уже наворожила! (Ю. Янов., І, 1954, 229).

Значення в інших словниках

1. наворожити — наворожи́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. наворожити — -рожу, -рожиш, док., наворожувати, -ую, -уєш, недок., перех. і без додатка. Ворожачи, напророкувати чого-небудь комусь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. наворожити — НАВОРОЖИ́ТИ див. наворо́жувати.  Словник української мови у 20 томах
4. наворожити — Наворожи́ти, -жу́, -жиш гл. Наколдовать, нагадать.  Словник української мови Грінченка