наворот
НА́ВОРОТ, у, ч., діал. Повернення.
За кожним поворотом додому каявся [Краньцовський] й приобіцював, що вже поправиться (Март., Тв., 1954, 335).
Двома́ (трьома́) на́воротами — двома (трьома) заходами, прийомами.
Ярослав зустрів їх (печенігів] на Альті,.. і була страшна битва трьома наворотами (Загреб., Диво, 1968. 522).
Словник української мови (СУМ-11)