навпростець

НАВПРОСТЕ́ЦЬ, НАПРОСТЕ́ЦЬ, присл.

1. По прямій лінії, найкоротшим шляхом, не по дорозі.

Остап ішов навпростець, минаючи вузькі, криві стежки, протоптані товаром і пастухами (Коцюб., І, 1955, 338);

Двоє червоних партизанів брели полем напростець до битого шляху (Ле, Ю. Кудря, 1956, ЗО).

2. перен. Без натяків, відверто, прямо.

Деякі сміліші, так ті так, напростець, стануть казати: — Оксано! Я тебе полюбив..! (Кв.-Осн., II, 1956, 427);

Я не витримала і запитала [Маню] навпростець: — А куди і чому ви збираєтесь виїжджати? (Вільде, Троянди.., 1961, 125);

Дорош не витримав і вирішив повести із Сергієм розмову, як то кажуть, навпростець (Тют., Вир, 1960, 161).

Значення в інших словниках

1. навпростець — навпросте́ць прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. навпростець — пр., навпрожкй, навпрямець, навпрямки, навпрямці, прямцем, жм. навпрост, (говорити) відверто, прямо, без церемоній <�натяків, викрутасів>.  Словник синонімів Караванського
3. навпростець — I навпрост, навпрошки, навпрямець, навпрямки, навпрямці, напрямець, напрямки, напрямці, просто, прямо, прямцем Фразеологічні синоніми: найкоротшою дорогою; найкоротшою стежкою; не розбираючи дороги; не розбираючи стежки II див. недбало; погано  Словник синонімів Вусика
4. навпростець — напростець, присл. 1》 По прямій лінії, найкоротшим шляхом, не по дорозі. 2》 перен. Без натяків, відверто, прямо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. навпростець — НАВПРОСТЕ́ЦЬ, НАПРОСТЕ́ЦЬ, присл. 1. Найкоротшим шляхом, не по дорозі, перев. по прямій лінії. Щоб душу в скорботі від муки спасти, Сюди навпростець я задумав пройти хмизами-ярами з святими дарами.  Словник української мови у 20 томах
6. навпростець — іти́ / піти́ навпросте́ць (навпрошки́). Говорити, діяти прямо, відверто. — А що ж Сомко? Хоть він і розумом, і славою узяв над усіма, да й йому не дають гетьманувати. — Як же се так?..  Фразеологічний словник української мови
7. навпростець — ВІДВЕ́РТО (не хитруючи, не лицемірячи), ВІДКРИ́ТО, ЩИ́РО, ПРЯ́МО, ЧЕ́СНО, ЩИРОСЕ́РДНО, ВОЧЕВИ́ДЬ, НАВПРОСТЕ́ЦЬ (НАПРОСТЕ́ЦЬ), НАВПРЯМКИ́ (НАПРЯМКИ́), НАПРЯМЕ́ЦЬ розм., НА́ЧИСТО розм., НАЧИСТОТУ́ розм., НАВПРОШКИ́ розм., В ЛОБ розм.  Словник синонімів української мови
8. навпростець — Навпросте́ць, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. навпростець — Навпростець нар. Напрямикъ, прямикомъ. Від серця до Бога навпростець дорога. Ном. № 94. Навпростець тілько ворони літають. посл. Хиба він знає, куди до раю навпростець? Св. Л. 57.  Словник української мови Грінченка