навсидьки
НАВСИ́ДЬКИ, присл., розм. Те саме, що навси́дячки.
Господиня, вклавши дітей, сіла над ними і куняла навсидьки цілу ніч, не гасячи світла (Гончар, III, 1959, 16);
— Спробував заснути — не вдалося. Якось і шум заважає, і незручно навсидьки (Головко, І, 1957, 169).
Словник української мови (СУМ-11)