навшпиньках
НАВШПИ́НЬКАХ, присл. На кінчиках пальців ніг.
Засміявся [Семен], підстрибнув і тихенько, навшпиньках почав витанцьовувати (Вас., І, 1959, 327);
Затамувавши подих, Леся злізла з полу, навшпиньках підійшла до дверей (М. Ол., Леся, 1960, 79);
*Образно. Вітер навшпиньках, вітер з Дніпра Крадеться повз вартового (Нех., Під.. зорею, 1950, 79).
Словник української мови (СУМ-11)