навідний

НАВІДНИ́Й, а́, е́.

1. Який наштовхує, наводить на потрібну думку, допомагає зрозуміти що-небудь.

Підходжу до них [режисерів], вітаюся, починаю ставити навідні запитання (Довж., III, 1960, 297).

2. спец. Тимчасово наведений для переправи.

Навідний міст.

Значення в інших словниках

1. навідний — навідни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. навідний — -а, -е. 1》 Який наштовхує, наводить на потрібну думку, допомагає зрозуміти що-небудь. 2》 спец. Тимчасово наведений для переправи. Навідний міст.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. навідний — НАВІДНИ́Й, а́, е́. 1. Який наштовхує, наводить на потрібну думку, допомагає зрозуміти що-небудь. Підходжу до них [режисерів], вітаюся, починаю ставити навідні запитання (О.  Словник української мови у 20 томах