1. Словник української мови в 11 томах

навідний

НАВІДНИ́Й, а́, е́.

1. Який наштовхує, наводить на потрібну думку, допомагає зрозуміти що-небудь.

Підходжу до них [режисерів], вітаюся, починаю ставити навідні запитання (Довж., III, 1960, 297).

2. спец. Тимчасово наведений для переправи.

Навідний міст.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навідний — навідни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. навідний — -а, -е. 1》 Який наштовхує, наводить на потрібну думку, допомагає зрозуміти що-небудь. 2》 спец. Тимчасово наведений для переправи. Навідний міст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. навідний — НАВІДНИ́Й, а́, е́. 1. Який наштовхує, наводить на потрібну думку, допомагає зрозуміти що-небудь. Підходжу до них [режисерів], вітаюся, починаю ставити навідні запитання (О. Словник української мови у 20 томах