навідний

НАВІДНИ́Й, а́, е́.

1. Який наштовхує, наводить на потрібну думку, допомагає зрозуміти що-небудь.

Підходжу до них [режисерів], вітаюся, починаю ставити навідні запитання (О. Довженко);

Пошук відповідей на такі навідні питання підштовхне менеджера до нових ідей щодо організації власної роботи (з навч. літ.).

2. спец. Тимчасово наведений для переправи.

Під час проведення військової операції використовувалися навідні мости (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me