навіска
НА́ВІ́СКА, и, ж. Шматок тканини для завішування вікон чи дверей, для відгородження чого-небудь.
Та й у тій кімнаті, де обідають пани, теж нелад: сюди знесені деякі стільці, старі навіски та різні дріб’язки (Л. Укр., III, 1952, 496);
Тріпочуть із простинь навіски… (Тич., II, 1957, 212).
Словник української мови (СУМ-11)