навіска
НАВІ́СКА, и, ж., с. г.
Спеціальне обладнання, яке, на відміну від причепного, навішують безпосередньо на корпусі трактора.
На тракторі розділено гідравлічну систему на рульове керування і навіску та окремо на причіпні машини (з навч. літ.);
Спеціальна автоматична навіска дає змогу трактористові чіпляти плуг до машини, не встаючи з-за керма (з газ.).
НА́ВІ́СКА, и, ж.
Шматок тканини для завішування вікон чи дверей, для відгородження чого-небудь.
Між двома вікнами з вишневими навісками стоїть пульт, зроблений як шафа (Леся Українка);
Тріпочуть із простинь навіски... (П. Тичина).
Словник української мови (СУМ-20)