навісний
НАВІСНИ́Й¹, а́, е́.
1. Який нависає над чим-небудь.
Грубе коріння вп'ялося в закам'янілий ґрунт навісної стіни (І. Муратов);
А он вихопилася з-поміж усіх дерев погірдлива ялиця і розгойдує верхом темно-зеленим, мовби хоче прогнати з неба рештки навісних хмар (М. Ю. Тарновський);
Коли вперше лицарі мене викликали на бій, я аж трусився від ляку, я повз, тікав од навісного диму, боровся за життя (Ю. Винничук).
2. Який навішують на що-небудь або облаштовують навішуванням.
Розроблена нова конструкція навісних рештовань, з допомогою яких можна ремонтувати балкони з монолітних або збірних плит із значно меншими працезатратами (з навч. літ.);
Навісні жалюзі над вікнами захищатимуть кімнати від променів сонця (з газ.);
Навісні двері;
// Який висить на кільцях, прибитих до чого-небудь.
Школа тяглася до косогору, знижуючись у цоколі; у крайньому її кінці, де були двері з великим навісним замком, цоколь пропадав (Валерій Шевчук);
Гога відчинив навісний замок і пропустив уперед Сан Санича (С. Жадан);
// буд. Який навішується, прикріплюється на основний каркас споруди і не несе навантаження конструкції.
Тут, на подвір'ї, під широким навісним дахом, у закутку вони побачили купку рудої землі, наче хто глини нагорнув для замісу (В. Шкляр);
На черзі – масове спорудження будинків з несучим залізобетонним каркасом і легкими навісними панелями (з наук.-попул. літ.);
// Зроблений для пресування з допомогою підвішеного канату або рейки.
Збудували [селяни] великий цегляний свинарник, обладнали його навісною дорогою, провели туди водопровід (із журн.);
// Окремо пришитий до деталі одягу, на відміну від розрізаного в тканині.
Новинка моди – навісна асиметрична застібка на дерев'яних ґудзиках-паличках (із журн.).
3. Який навішується на транспортний засіб для розширення його функцій (про оснащення, знаряддя, устаткування і т. ін.).
Засніженим полем валка тракторів знов тягнула цілий поїзд навісних плугів, борін, культиваторів (В. Кучер);
Навісний електродвигун кріпиться до кронштейна за допомогою гайок (з навч. літ.);
Екскаватор може виконувати операції з комплектом змінного навісного устаткування (із журн.);
За допомогою навісної ланки стропи навішуються на гак крана (з газ.).
НАВІСНИ́Й², а́, е́.
1. Те саме, що навіже́ний 1.
То близнята народились, А навісна мати Регочеться, що Йванами Обох буде звати! (Т. Шевченко);
Сахно подалася б шукати дорогу до гаражів, коли це до її кімнати з'явилися чорні окуляри навісного лакея (Ю. Смолич);
Навісна якась дівка – мусив подумати візник, шарпаючи віжки (О. Забужко);
* Образно. А хто з нас забуде тривоги У ночі по ранній весні, .. Як свищуть дощі навісні? (М. Гірник);
За селом, за посірілим тином, в лопухах великої весни, під бджолиним і хмариним плином причаївся півень навісний (М. Вінграновський);
* У порівн. Я блукав, мов навісний, Без крихти хліба та оселі (П. Грабовський);
// Скажений (про собаку).
– Не займай! – закричала застережливо й злякано через кватирку дружина. – Його навісний собака покачав (А. Шиян);
// у знач. ім. навісни́й, ного, ч. і навісна́, ної, ж. Божевільна людина.
Оженився навісний та взяв біснувату; не мали, що робить, підпалили хату (з народної пісні);
// Уживається як лайливе слово.
Дощ пороснув йому [Чіпці] в гаряче лице, густий та холодний. – Пху, навісний! Коли вже ти перестанеш, – сказав уголос Чіпка (Панас Мирний);
Серед ранішньої тьми Із винарні хтось гука: “Встань, гульвісо навісний” (А. Кримський).
2. Противний, бридкий.
Отак-то, братці! Отак-то, діти! А Шрам збоку слухає-слухає, да не знає, що вже тим навісним речникам і казати (П. Куліш);
І одна пісня сказала: “Я літала всюди, Восени співала людям про весну, Падала промінням на холодні груди, Проганяла думу чорну, навісну'' (О. Олесь);
Навіки зосталися в пам'яті Брата Той присмерк вечірній і та навісна, Вузенька і довга, півтемна палата (Л. Первомайський);
// Який викликає ненависть своєю жорстокістю; ненависний.
– “Прощай, – ненадовго!” – Надія Нас ошукала, брате мій: І досі тішиться й радіє Наш лютий ворог навісний (М. Старицький);
А он вдова ( іне одна!) в свитину кута діток .. Хіба не шляхта навісна зробила з них сиріток? (І. Гончаренко);
Дивились ви гордо і сміло в обличчя катів навісних (В. Сосюра);
* Образно. Тиша стала навісною, викреши, здавалося, кременем іскру – враз спалахне все навкруг... (С. Скляренко).
НАВІСНИ́Й³, а́, е, спорт.
Який характеризується польотом футбольного м'яча зверху (про передачу).
Шотландські футболісти використовували діагональні передачі з флангів, навісні – на воротарський майданчик, сміливо вели боротьбу за м'яч (з газ.);
Після флангової атаки і навісної передачі динамівці забили вирішальний гол (з газ.).
НАВІ́СНИЙ, а, е.
Який летить по крутій траєкторії (про кулі, снаряди і т. ін.).
Ми ніде під кулями не гнулись, Під вогнем прямим і навісним (А. Малишко);
Накажіть мінометникам вдарити по будинку. Гадаю, для навісного вогню дерева – не завада (Є. Доломан);
Гаубиця стріляє навісним вогнем по наземних цілях (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)