навісний

НАВІСНИ́Й¹, а́, е́.

1. Який нависає над чим-небудь.

Грубе коріння вп'ялося в закам'янілий ґрунт навісної стіни (І. Муратов);

А он вихопилася з-поміж усіх дерев погірдлива ялиця і розгойдує верхом темно-зеленим, мовби хоче прогнати з неба рештки навісних хмар (М. Ю. Тарновський);

Коли вперше лицарі мене викликали на бій, я аж трусився від ляку, я повз, тікав од навісного диму, боровся за життя (Ю. Винничук).

2. Який навішують на що-небудь або облаштовують навішуванням.

Розроблена нова конструкція навісних рештовань, з допомогою яких можна ремонтувати балкони з монолітних або збірних плит із значно меншими працезатратами (з навч. літ.);

Навісні жалюзі над вікнами захищатимуть кімнати від променів сонця (з газ.);

Навісні двері;

// Який висить на кільцях, прибитих до чого-небудь.

Школа тяглася до косогору, знижуючись у цоколі; у крайньому її кінці, де були двері з великим навісним замком, цоколь пропадав (Валерій Шевчук);

Гога відчинив навісний замок і пропустив уперед Сан Санича (С. Жадан);

// буд. Який навішується, прикріплюється на основний каркас споруди і не несе навантаження конструкції.

Тут, на подвір'ї, під широким навісним дахом, у закутку вони побачили купку рудої землі, наче хто глини нагорнув для замісу (В. Шкляр);

На черзі – масове спорудження будинків з несучим залізобетонним каркасом і легкими навісними панелями (з наук.-попул. літ.);

// Зроблений для пресування з допомогою підвішеного канату або рейки.

Збудували [селяни] великий цегляний свинарник, обладнали його навісною дорогою, провели туди водопровід (із журн.);

// Окремо пришитий до деталі одягу, на відміну від розрізаного в тканині.

Новинка моди – навісна асиметрична застібка на дерев'яних ґудзиках-паличках (із журн.).

3. Який навішується на транспортний засіб для розширення його функцій (про оснащення, знаряддя, устаткування і т. ін.).

Засніженим полем валка тракторів знов тягнула цілий поїзд навісних плугів, борін, культиваторів (В. Кучер);

Навісний електродвигун кріпиться до кронштейна за допомогою гайок (з навч. літ.);

Екскаватор може виконувати операції з комплектом змінного навісного устаткування (із журн.);

За допомогою навісної ланки стропи навішуються на гак крана (з газ.).

НАВІСНИ́Й², а́, е́.

1. Те саме, що навіже́ний 1.

То близнята народились, А навісна мати Регочеться, що Йванами Обох буде звати! (Т. Шевченко);

Сахно подалася б шукати дорогу до гаражів, коли це до її кімнати з'явилися чорні окуляри навісного лакея (Ю. Смолич);

Навісна якась дівка – мусив подумати візник, шарпаючи віжки (О. Забужко);

* Образно. А хто з нас забуде тривоги У ночі по ранній весні, .. Як свищуть дощі навісні? (М. Гірник);

За селом, за посірілим тином, в лопухах великої весни, під бджолиним і хмариним плином причаївся півень навісний (М. Вінграновський);

* У порівн. Я блукав, мов навісний, Без крихти хліба та оселі (П. Грабовський);

// Скажений (про собаку).

– Не займай! – закричала застережливо й злякано через кватирку дружина. – Його навісний собака покачав (А. Шиян);

// у знач. ім. навісни́й, ного, ч. і навісна́, ної, ж. Божевільна людина.

Оженився навісний та взяв біснувату; не мали, що робить, підпалили хату (з народної пісні);

// Уживається як лайливе слово.

Дощ пороснув йому [Чіпці] в гаряче лице, густий та холодний. – Пху, навісний! Коли вже ти перестанеш, – сказав уголос Чіпка (Панас Мирний);

Серед ранішньої тьми Із винарні хтось гука: “Встань, гульвісо навісний” (А. Кримський).

2. Противний, бридкий.

Отак-то, братці! Отак-то, діти! А Шрам збоку слухає-слухає, да не знає, що вже тим навісним речникам і казати (П. Куліш);

І одна пісня сказала: “Я літала всюди, Восени співала людям про весну, Падала промінням на холодні груди, Проганяла думу чорну, навісну'' (О. Олесь);

Навіки зосталися в пам'яті Брата Той присмерк вечірній і та навісна, Вузенька і довга, півтемна палата (Л. Первомайський);

// Який викликає ненависть своєю жорстокістю; ненависний.

– “Прощай, – ненадовго!” – Надія Нас ошукала, брате мій: І досі тішиться й радіє Наш лютий ворог навісний (М. Старицький);

А он вдова ( іне одна!) в свитину кута діток .. Хіба не шляхта навісна зробила з них сиріток? (І. Гончаренко);

Дивились ви гордо і сміло в обличчя катів навісних (В. Сосюра);

* Образно. Тиша стала навісною, викреши, здавалося, кременем іскру – враз спалахне все навкруг... (С. Скляренко).

НАВІСНИ́Й³, а́, е, спорт.

Який характеризується польотом футбольного м'яча зверху (про передачу).

Шотландські футболісти використовували діагональні передачі з флангів, навісні – на воротарський майданчик, сміливо вели боротьбу за м'яч (з газ.);

Після флангової атаки і навісної передачі динамівці забили вирішальний гол (з газ.).

НАВІ́СНИЙ, а, е.

Який летить по крутій траєкторії (про кулі, снаряди і т. ін.).

Ми ніде під кулями не гнулись, Під вогнем прямим і навісним (А. Малишко);

Накажіть мінометникам вдарити по будинку. Гадаю, для навісного вогню дерева – не завада (Є. Доломан);

Гаубиця стріляє навісним вогнем по наземних цілях (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навісний — наві́сний прикметник про артвогонь навісни́й 1 прикметник який нависає, навішується навісни́й 2 прикметник навіжений Орфографічний словник української мови
  2. навісний — I Який нависає над чимось; якого можна піднімати й навішувати: навісна переправа, навісна дорога, навісний плуг. II Навіжений, несамовитий, шалений; ненависний. Я блукав мов навісний, Без крихти хліба та оселі (П.Грабовський); [Малашка:] Заздрю?... Літературне слововживання
  3. навісний — Навіжений, БОЖЕВІЛЬНИЙ; (крик) несамовитий, шалений, дикий; (ворог) ненависний, огидний; Т. начіпний, висячий; НАВІСНИЙ зп., (вогонь) В-Й крутий. Словник синонімів Караванського
  4. навісний — див. дурний Словник синонімів Вусика
  5. навісний — -а, -е. За якого кулі, снаряди і т. ін., описуючи в повітрі круту дугу, падають зверху (про стрільбу). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. навісний — 1. начіпний, вислий, див. висячий 2. це див. сумазброд, яросний Словник чужослів Павло Штепа
  7. навісний — БОЖЕВІ́ЛЬНИЙ (який має психічний розлад, психічно хворий), БЕЗУ́МНИЙ рідше, ПСИХІЧНОХВО́РИЙ, ДУШЕВНОХВО́РИЙ рідше, НЕНОРМА́ЛЬНИЙ розм., ПРИЧИ́ННИЙ розм., НАВІЖЕ́НИЙ підсил. розм., НАВІСНИ́Й підсил. розм., ОГЛАШЕ́ННИЙ підсил. розм., СКАЖЕ́НИЙ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  8. навісний — Навісни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. навісний — НАВІ́СНИЙ, а, е. При якому кулі, снаряди і т. ін., описуючи в повітрі круту дугу, падають зверху (про стрільбу). Ми ніде під кулями не гнулись. Під вогнем прямим і навісним (Мал., Звенигора, 1959, 298). НАВІСНИ́Й¹, а, е. 1. Який нависає над чим-небудь. Словник української мови в 11 томах
  10. навісний — Навісний, -а, -е = навіжений. Оженився навісний та взяв біснувату, не знаючи, що робити — запалили хату. н. п. Люд навісний нехай скаженіє. Шевч. Словник української мови Грінченка