навісноголовий

НАВІСНОГОЛО́ВИЙ, а, е, розм.

Те саме, що навісни́й².

Сказав [Петро] йому своє прізвище. – А! – каже. – Син того навісноголового попа, що мішається не в своє діло (П. Куліш);

Про синонімію складного і простого прикметників правомірно говорити.., напр., кривоногий – кривий.., навісноголовий – навісний (з наук.-попул. літ.);

// Уживається як лайливе слово.

Тютю на тебе, навісноголовий! (Номис);

[Секлита:] Дурна ти, навісноголова! За якого харциза заступаєшся! (М. Старицький).