навісніти

НАВІСНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок.

1. Втрачати розум, божеволіти.

— Мені дух забиває. Я скаженію, я навіснію од кохання, — сказала вона (Н.-Лев., IV, 1956, 243).

2. Шаленіти, біснуватися від злості.

Хай собі навісніють і по-вовчому виють пани рокфеллери, а нам своє робить (Ком. Укр., 2, 1963, 5);

*Образно. А хвиля бушувала й навісніла (Кучер, Голод, 1961, 431).

Значення в інших словниках

1. навісніти — навісні́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. навісніти — Божеволіти, губити розум, р. навіженіти; (зі злости) шаліти, шаленіти.  Словник синонімів Караванського
3. навісніти — див. сердитися  Словник синонімів Вусика
4. навісніти — -ію, -ієш, недок. 1》 Втрачати розум, божеволіти. 2》 Шаленіти, біснуватися від злості.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. навісніти — НАВІСНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. Втрачати розум, божеволіти. – Мені дух забиває. Я скаженію, я навіснію од кохання, – сказала вона (І. Нечуй-Левицький); Наш директор на старості-літах, якщо не зовсім навісніє, то впада в дитинство (А.  Словник української мови у 20 томах
6. навісніти — БОЖЕВО́ЛІТИ (ставати психічним хворим; узагалі втрачати здоровий глузд), БЕЗУ́МІТИ рідко; НАВІСНІ́ТИ підсил., СКАЖЕНІ́ТИ підсил., ШАЛЕНІ́ТИ підсил., ШАЛІ́ТИ підсил., НАВІЖЕНІ́ТИ підсил., рідше (втрачати розум, здоровий глузд). "Невже те все видалось мені?...  Словник синонімів української мови